Українська Служба

В країні козла: презентація дударської музики Великопольщі

09.03.2023 18:20
Регіон козла — це об’єднання ґмін, що знаходяться на межі Великопольського та Любуського воєводства. Це — шість ґмін з п’яти повітів. Назва регіону поводить від народного інструменту — козла, який є його символом. До сьогодні у ґмінах, що належать до цього мікрорегіону, грають на цьому інструменті. Основний склад капели — козел, скрипка і кларнет
Аудіо
  • Фонд «Muzyka zakorzeniona» видав новий диск «W krainie kozła», що присвячений народним капелам з Великопольщі
fragment okładki albumu W krainie kozła
fragment okładki albumu "W krainie kozła"Muzyka Zakorzeniona/Czarli Bajka

Фонд «Muzyka zakorzeniona» видав новий диск «W krainie kozła», що присвячений народним капелам з Великопольщі. Це альбом, у якому є записи колективів, де є весільний козел (це вид дуди), характерний інструмент, який зустрічається на невеликій території Великопольського та Любуського воєводств. Ініціатором видання цього диску є популяризатор традиційної музики, голова фонду «Muzyka zakorzeniona» Пьотр Бачевський. У радіожурналі «Витоки» він розповість про цей дуже цікавий проект.

Регіон козла — це об’єднання ґмін, що знаходяться на межі Великопольського та Любуського воєводства. Це — шість ґмін з п’яти повітів. Назва регіону поводить від народного інструменту — козла, який є його символом. До сьогодні у ґмінах, що належать до цього мікрорегіону, грають на цьому інструменті. Основний склад капели — козел, скрипка і кларнет.

 Скажу так. Це був доволі партизантський проект. Ідея виникла тому, що козлярських записів практично не було. Було складно почути козла, були, наприклад, записи з мобільних телефонів за різних обставин, якісь відео, але не було доступних козлярських записів, тому ми вирішили, що з чогось треба почати. Ми організували запис у Музеї регіону козла і збоншинської землі. Ми побачили, хто може прийти цього дня. До нас прийшли різні молоді капели у різних складах. Також прийшов Ян Пшондка з капелою. Ми зробили ці записи, але мені дуже залежало на тому, щоб це був не лише цифровий диск, але, щоб це була публікація, що могла би стати також візиткою для цього мікрорегіону, де капели зможуть подарувати комусь такий альбом, розповісти про свою гарну музику, також, щоб можна було прочитати репортаж про контекст цієї музики, як виглядає її ситуація сьогодні. Здійснити нам це вдалося щойно через два роки завдяки фінансовій підтримці Маршалковської адміністрації Великопольського воєводства і, що цікаво, Департаменту сільського господарства і відновлення великопольського села, а не культури. Врешті, ми цей диск видали, хоч трохи по-партизантськи. Я дуже радію з цього приводу, адже це друге видання за останній час, що пов’язане із мікрорегіоном козла. Це два перші альбоми, на яких можна почути цей інструмент, тобто наш альбом і альбом, виданий Збоншинським центром культури. Дуже добре, що ці диски вийшли, вони є своєрідною ногою, вкладеною у двері. Я сподіваюся, що у найближчі роки буде нагода, можливість і можливо завдяки цьому диску ми переконаємо тих, які вирішують фінансування проектів, що варто робити такі речі і їх фінансувати, що ми також видамо більше архівних матеріалів. Адже козлярська музика, коли слухаємо старі записи з 50-х років, була дуже різноманітна, інструмент у кожній капелі був такий самий, але капели звучали по-іншому: одні грали дуже достойно, урочисто, інші звучали так, ніби в енергійної капели з Радома забрали гармонію і дали їй козла, ще інша звучала так, ніби це була орієнтальна музика… Ці люди мали дуже різні виконавські стилі, звучали дуже по-різному і навіть особа, що не є музикантом і не грає на козлі, може відрізнити одну капелу від іншої вже з перших звуків. Це було щось просто неймовірне. І нам дуже залежить на тому — мені і місцевим людям — людям, що працюють у сфері традиційної культури, наприклад, серед них — Мартина Журек, щоб ці записи були доступні для молодих людей, щоб вони могли побачити, що не кожний грав так само, що з цією музикою можна робити різні речі, по-різному її грати, щоб кожна особа знаходила у цій музиці якусь частинку себе і з цих архівних пазлів складала музику, що грає сьогодні, - розповідає Пьотр Бачевський.

 Щодо записів, то також їх зробив Кароль Маєровський з нашого фонду. Кароль живе під Вольштином, це зовсім поруч зі Збоншинем. А текст, який є у цьому диску, це збір матеріалів, що були почерпнуті з нашої сторінки dudziarze.pl. Ця сторінка розповідає про дударські традиції у Польщі, на цій сторінці можна прочитати тексти, побачити фото, почути записи і з кількох дописів, які розповідали про музикантів з мікрорегіону козла, ми написали текст у книжечці, у чому нам допомогла Йоанна Сковронська з нашого фонду. У книжечці є також мої фото і фото, які нам надали місцеві аніматори культури, громадські діячі, серед іншого, фонд «Трес», що працює у Збоншині. Вийшов дуже гарний диск, який гарно слухається і який гарно виглядає. Ми дуже хочемо, щоб таких видань було більше.

У передачі звучала музика із диску «W krainie kozła», серед іншого, капела Адама Кайзера та Товариства музики народних музикантів у Збоншині.

Запрошуємо послухати передачу у доданому звуковому файлі

Мар’яна Кріль