Розкажіть, які ключові моменти українцям варто знати, щоб податись на карту побиту в Польщі? Що найважливіше врахувати з огляду на сучасні вимоги?
Олександр Джурило: Процедура залежить від кількох чинників. По-перше, від воєводства: у Мазовецькому, зокрема у Варшаві, вимоги одні з найжорсткіших. В інших регіонах органи, які розглядають справи (уженди), ставляться до цього дещо простіше — це вже добре відомо українцям у Польщі. По-друге, важливий тип карти побиту. Найскладніше отримати карту за роботою — без допомоги роботодавця чи кваліфікованих юристів тут не обійтись. Натомість карти для возз’єднання з сім’єю чи ведення бізнесу оформити легше, адже для українців діють спрощені процедури.
Документів потрібно багато. Основний перелік є на сайтах ужендів, а після подання заявки ви отримаєте лист із повним списком — якщо чогось бракує, доведеться додати.
— 30 вересня закінчується термін тимчасового захисту для українців. Чи продовжать його? І чи варто вже зараз оформлювати карти побиту, щоб після цієї дати все було готово?
Олександр Джурило: Продовження вже відоме: на рівні ЄС ухвалено директиву та виконавчі рішення про захист для українців до 4 березня 2026 року. Польща, як член ЄС, зобов’язана привести своє законодавство у відповідність до цих норм. Отже, тимчасовий захист точно діятиме щонайменше до цієї дати.
— Тоді чи є сенс уже зараз оформлювати карту побиту?
Олександр Джурило: Так, однозначно. Рекомендую подаватись якомога швидше, адже карта побиту дає дозвіл на перебування і роботу до трьох років — це стабільність і впевненість. Ми не знаємо, чи продовжать захист після 4 березня 2026 року. Якщо відкладати на останній момент, багато українців подадуться одночасно, як це часто буває, і розгляд справ затягнеться.
— Багато говорять про спеціальні карти побиту з позначкою CUKR для тих, хто був у Польщі станом на 4 березня 2024 року. Що з ними? Чи впроваджують їх?
Олександр Джурило: З 1 липня 2023 року законодавство передбачає такі карти, але скористатись можливістю можна буде лише після того, як Міністерство цифризації Польщі забезпечить технічну базу для подання заяв. Поки що цього немає — обіцяли на початок 2025 року, але терміни зсуваються. Це цікавий вид дозволу: його можуть отримати українці зі статусом УКР, які мали цей статус 4 березня 2024 року, мають його на момент подання і безперервно утримували протягом 365 днів. Заявка подаватиметься онлайн, розгляд — також електронний, без відвідування уженду. Карту видають на три роки без прив’язки до роботодавця.
— Тобто затримка через те, що чекають електронну систему, а не паперову?
Олександр Джурило: Так. Ця карта з позначкою УКР — тест перед повною електронізацією справ із легалізації перебування іноземців. У Сеймі вже опрацьовують відповідний законопроєкт.
— Є ще тимчасовий і сталий побит, а за 5 років у ЄС — статус резидента Євросоюзу. Чи потрібен він, що дає і як його отримати?
Олександр Джурило: Карта резидента ЄС — аналог дозволу на постійне проживання в Польщі — однозначно рекомендую, якщо є можливість. Умови: безперервне легальне перебування в Польщі 5 років, стабільний дохід (наприклад, зарплата) протягом 3 років, знання польської мови на рівні B1, місце проживання (орендоване чи власне) і страховка (наприклад, через роботодавця).
Щодо мови: зараз її підтверджують сертифікатом B1 від державної комісії, дипломами шкіл чи університетів із польською викладовою або сертифікатами TELC/ELC. Але польська влада планує обмежити використання свідоцтв від поліційних шкіл, бо вважає, що вони не гарантують достатнього рівня знань.
— У групах українців пишуть, що чоловікам більше не дають статус біженця. Що правда, а що ні?
Олександр Джурило: Це правда. Управління у справах іноземців офіційно заявило, що українські чоловіки дедалі частіше подають на міжнародний захист, вказуючи війну та мобілізацію як причину. Часто це пов’язано із закінченням терміну дії паспортів — вони хочуть отримати документ для подорожей. Але не завжди це вдається: статус біженця дає таку можливість, а додатковий захист — ні. Управління вважає мобілізацію громадянським обов’язком, а не підставою для захисту, зазначаючи, що в частині України безпечно, і переміщення всередині країни можливе. Це відрізняє українців від білорусів, яким міжнародний захист надають частіше.
— А що з автівками на українських номерах у Польщі? Треба щось робити?
Олександр Джурило: Проблем немає — поліція не вимагає перереєстрації. Ми уточнювали це в поліції та прикордонників: авто з українськими номерами вважають такими, що перебувають у міжнародному русі. Потрібна лише дійсна страховка (зелена карта) і документи на машину.
— А як із українськими правами?
Олександр Джурило: Якщо перебуваєте в Польщі понад півроку, закон вимагає замінити права на польські. Але на практиці поліція часто не перевіряє термін перебування і приймає міжнародні українські права без проблем. Рекомендую замінити, але штрафи малоймовірні.
— Пишуть про нові системи в’їзду до Шенгену — EES і ETIAS, які замінять штампи. Що це таке і що зміниться?
Олександр Джурило: Це відповідь ЄС на нелегальну міграцію. EES (Entry/Exit System) — система фіксації в’їзду-виїзду: прикордонники зніматимуть відбитки пальців і фото громадян країн із безвізом (включно з українцями), вноситимуть дані в базу з калькулятором терміну перебування. Впровадження — жовтень 2025 року.
ETIAS (European Travel Information and Authorisation System) — електронний дозвіл на в’їзд за 7 євро, який треба отримати онлайн перед поїздкою. Потрібні базові дані (ім’я, паспорт, освіта, судимості). Перевірка — кілька хвилин, у складних випадках до 30 днів. Дозвіл діє 3 роки. Старт — останній квартал 2026 року. Перехідний період — півроку: без ETIAS пускатимуть, але з ним буде швидше.**