Наприкінці січня Сполучені Штати Америки на 90 днів призупинили закордонну гуманітарну та соціальну допомогу, а також ту, яка стосується питань розвитку, що надають державні установи. Серед них Агентство США з міжнародного розвитку (скорочено USAID) і Бюро USAID з питань гуманітарної допомоги. Офіційно таке рішення обґрунтовано аудитом цих організацій. Як заявили в адміністрації Дональда Трампа, влада хоче перевірити, чи відповідає таке витрачання коштів інтересам Сполучених Штатів і програмі президента. 24 січня діючим партнерам почали розсилати наказ про призупинення роботи. З першої суботи лютого більше не можна зайти на веб-сайт Агентства США з міжнародного розвитку, найбільшого в світі з надання допомоги. Загалом USAID інвестує у діяльність понад 30 різних галузей у більш як 150 країнах світу, зокрема, в Україні і в Польщі. Це здебільшого гуманітарні, освітні та культурні проєкти, підтримують також інфраструктуру й технології. Як пише низка західних медіа, торік бюджет цієї підтримки сягав близько 22 мільярдів доларів. Заявлене замороження на 90 днів допомоги стосується як вже розпочатих програм, так і нових. Тож усі бенефіціари вимушені не тільки чекати, коли завершиться термін аудиту, а й шукати антикризові рішення. Над цим нині працює одна з найбільших польських мереж неурядових організацій «Mapuj Pomoc», яка формувалася у 2022 році із фонду «To Proste». Нині вона налічує кілька сотень організацій, які приєднаються до платформи, трохи менше, ніж половина з них — фінансувалися з гуманітарних програм США, тож це очікування для цих організацій і фондів є доволі відчутним і може відбитися на підтримці воєнних мігрантів з України.
«Нам було важливо показати масштаб проблеми. З огляду на те, що наша мережа об'єднує переважно організації, які працюють у сфері міграції та гуманітарної допомоги, саме на них суттєво вплинули наслідки заморожування американського фінансування. Саме з цією метою ми розіслали анкету і на даному етапі отримали дані від близько 40 організацій. Хочу лише підкреслити, що ці дані збирають і інші мережі, з якими ми також перебуваємо в постійній комунікації, тому остаточний вигляд і картина ситуації щодо масштабу проблеми все ж таки буде визначена на більш пізньому етапі. Але ми вже знаємо, що з майже 40 організацій, які відповіли на наші запитання, більша частина суттєво постраждала від заморожування цих коштів. За статистикою, загальна вартість заморожених коштів цих організацій становила понад 9 мільйонів злотих. Варто зазначити, що відгукнулися переважно гуманітарні та міграційні організації, які займаються діяльністю у цій сфері, на які припадає близько 7,5 млн злотих замороженого бюджету, а для 50% цих організацій ці кошти становлять щонайменше половину бюджету на перше півріччя 2025 року. Я хотіла б наголосити, що це були переважно організації, які займаються міграцією та гуманітарною допомогою, а також освітою чи підтримкою демократії та громадянського суспільства, включаючи ґендерну рівність, права жінок та ЛГБТК+ спільноту. Але особливо постраждали саме організації у сфері міграції та гуманітарної допомоги. Занепокоєння організацій, які входять до нашої мережі, стосуються невизначеності, чи вдасться повернутися до цих проєктів. Звичайно, ми намагаємося разом продумати, що саме ми можемо зробити тут і зараз. І, безумовно, нас хвилює правова діяльність, спрямована на розблокування коштів, діалог з ключовими партнерами, інформування, як виглядає ситуація, чи щось змінюється. Ми спробуємо проаналізувати донорські угоди, шукати контакти та потік офіційної інформації, тому що зараз у нашій організації також спостерігається певний хаос, ми не дуже розуміємо, що відбуватиметься далі. Ми, безумовно, будемо намагатися відстоювати свої інтереси і вести переговори з урядом, звертатися, шукати можливість якогось альтернативного фінансування, підтримки зараз, у цей кризовий момент. Напевно, існує більше можливостей. Ми, наприклад, як організація, на яку також вплинуло це рішення, шукаємо диверсифікацію, фінансування, якісь додаткові можливості, і тут теж є така перспектива на рівні самої організації», — розповіла менеджерка з комунікацій та просування мережі Mapuj Pomoc Івона Ґурка.
Як повідомляє портал CNN з посиланнями на анонімні джерела в USAID, весь персонал агентства за прямим наймом по всьому світу відправлено в адміністративну відпустку, а це близько 10 тисяч людей. Продовжили свою діяльність лише ті, хто відповідальні за виконання критично важливих для місії функцій, основного керівництва та спеціально визначених програм. За даними з офіційного сайту USAID, які були доступні раніше, від початку повномасштабної війни Агентство з міжнародного розвитку надало Україні 2,6 мільярда доларів гуманітарної допомоги, 5 мільярдів доларів допомоги на розвиток та понад 30 мільярдів доларів прямої бюджетної підтримки. З 2014 року до осені 2024-го USAID було основним донором Української Гельсінської спілки з прав людини. Як повідомив виконавчий директор УГСПЛ Олександр Павліченко, станом на початок року організація має інші джерела фінансування, проте у співпраці з американськими гуманітарними програмами залишилися деякі проєкти з питання перехідного правосуддя, а також робота громадських приймалень і організацій у регіонах. Якщо не вдасться відновити необхідне фінансування, ці проєкти доведеться оптимізувати.
«Питання поки що вирішується і ми самі не знаємо, як воно буде розв'язане. Все залежить від того, чи буде якась частина коштів дозволена для використання в межах цього проєкту, який почався у нас з жовтня. Фактично з осені минулого року, маємо новий субгрант, який передбачає роботу низки громадських приймалень в різних регіонах України. Це правова допомога для найбільш вразливих верств, аналітична робота і освітній напрямок діяльності. Ми працюємо з міжнародним гуманітарним правом і впровадженням стандартів, є навіть окремі посібники, які підготували УГСПЛ для державних службовців, працівники пенітенціарної системи. Ми працюємо з військовими, але не в межах USAID, тому що ця програма забороняє будь-яку роботу або з правоохоронними структурами, або з такими, що належать до Міністерства оборони, чи є афілійовані. У нас є інші проєкти, інші донори, які підтримують цей напрямок. Зараз ми напрацьовуємо кризовий план. Звичайно, що втрата є і, відповідно, буде відбуватися скорочення роботи в разі, якщо буде остаточно повідомлено, що вже припиняється ця підтримка або у такому обсязі, відповідно, буде скорочення», — розповів Олександр Павліченко.
USAID відігравав ключову роль у фінансуванні освітніх і культурних ініціатив в Україні.
Багато з них тепер шукають альтернативні джерела фінансування або змушені скорочувати свої активності. Більшість субгрантерів не готові коментувати поза офіційними повідомленнями. Вплине скорочення грантових програм від США і на незалежні медіа.
За попередніми підрахунками, український культурний сектор недоотримає щонайменше 2–3 мільйони доларів. Нова адміністрація Дональда Трампа планує передати автономне агентство під контроль Держдепу. Держсекретар Марко Рубіо був призначений тимчасовим його головою, щоб «узгодити» діяльність структури з пріоритетами Трампа. Після аудиту буде визначено, які програми іноземної допомоги продовжувати, а які припинити.
Запрошуємо послухати Христина Срібняк