Протягом наступних 10 років з польського ринку праці зникне 2 мільйони 100 тисяч людей з причин демографічних. Тих, хто вийде на пенсію, набагато більше, ніж тих, хто прийде на ринок праці за цей час.
Майже третина людей, які сьогодні працюють у Польщі, в такому віці, що вони вийдуть на пенсію протягом цих 10 років.
Виклики, пов’язані з ринком праці, лише зростатимуть не лише сьогодні, але й у найближчі десятиліття. Демографічна крива в Польщі падає приблизно з 2013 року. Останнє десятиліття нам вдалося пройти відносно неушкодженими, коли йдеться про процеси зменшення кількості людей, які перебувають у т.зв. продуктивному віці. Про це говорить Анджей Кубісяк, віцедиректор Польського економічного інституту.
Експерт зазначає, що досі для подолання кризи працівників у Польщі чудово працювали два рішення: активізація людей, які перебували поза ринком праці і вийшли на нього, а другим чинником був приплив іноземних працівників, не в останню чергу з України.
І ці два паралельні види діяльності, які об’єдналися в одне ціле, означали, що втрата понад двох мільйонів людей, якої Польща вже зазнала за останній десяток років, була подолана, відносно безболісно.
Сьогодні є приблизно мільйон людей, які не зайняті працею з різних причин.
«Це люди які часто мають об’єктивні причини не братися за роботу, наприклад, люди з обмеженими можливостями, які не можуть влаштуватися на будь-яку роботу. Ми маємо справу з людьми, які зобов’язані доглядати за дітьми чи людьми похилого віку, що також є значною перешкодою.
Ми маємо справу з ситуаціями, коли у нас є молоді люди, які, наприклад, навчаються і мають великі проблеми з поєднанням цієї освіти з професійною роботою, і серед таких груп людей у нас є цей мільйон людей з потенціалом для активації. Це дуже мало. Є ще одна проблема — неповний робочий день. У Польщі близько 6% польського ринку праці займають люди, які працюють неповний робочий день. Цей результат у кілька разів нижчий за середній показник по Європейському Союзу. І через це багато людей, які хотіли б поєднувати професійну роботу з іншими видами діяльності, просто автоматично випадають з цього ринку», — говорить Анджей Кубісяк.
Друге джерело, яке досі працювало, це був наплив іноземців. Головним чином — з України. І на першому етапі цієї трансформації від країни еміграції до країни імміграції, якою є сьогодні Польща, був процес приїзду українців.
Спершу у 2014, згодом у 2022. Пізніше ці потоки нових громадян, які приїжджають до Польщі, заробітчан, сповільнюються. І це стається, бачимо після нападу Путіна на Україну.
Тепер, каже Анджей Кубісяк, приплив нових українських працівників на ринок праці практично припинився.
«Понад два роки ми перебуваємо в так званому бічному тренді, тобто ми фактично маємо стабільну статистику щодо того, скільки українців працює в Польщі, а потреби зростають, бо наші внутрішні ресурси зменшуються. Тож два механізми, які працювали останні 10 років, вичерпуються на очах. І наша перспектива така, що до 2035 року кількість людей, які зможуть працювати в Польщі, зменшиться більш ніж на 12%».
Сьогодні з польського ринку праці щодня, тобто, кожного робочого дня йде близько тисячі осіб. Про це говорить Рафал Дуткевич, голова правління «Підприємці РП».
Це означає, що кожного дня працює на тисячу людей менше. І це стає гігантською проблемою, враховуючи, що збільшення валового внутрішнього продукту у Польщі значною мірою базувалося на трудових ресурсах.
Польські трудові ресурси щойно почали суттєво скорочуватися. Є й другий ефект, який супроводжує ці демографічні проблеми, а саме структура ринку праці змінюється дуже швидко. Це означає, що ті, хто працює, стають старшими, а разом з тим зростає частка освічених людей серед працездатного населення.
Тож Польщі будуть дуже потрібні працівники, говорить Рафал Дуткевич.
«Ті частини бізнесу, які пов’язані зі стрімкою потребою у працевлаштуванні працівників, це в першу чергу будівельна галузь, але це також медичний та доглядовий бізнес. Тут потреби будуть рости стрімко. Проблема є ще складнішою. І хоча ми чуємо запевнення, що формально-правова ситуація в польській політичній системі скоро зміниться, наразі, коли йдеться про можливості легалізації перебування в Польщі і, зокрема, можливість отримання дозволу на роботу іноземцями, я б сказав, що ситуація дуже сумна, іноді навіть трагічно скандальна.
І тут найголовнішою проблемою працедавців є час. Час — найголовніший бар’єр. Якщо очікування на оформлення посвідки на проживання чи дозволу на роботу триває місяцями, а подекуди й роками, то мене дуже тішать запевнення, що нарешті цим хтось займається. У Польщі також немає міграційної політики, тому ми однаково раді, що уряд працює над тим, щоб, дай Боже, швидко закрити питання міграційної політики, яка має визначати наші потреби дуже простими способами задоволення їх через міграцію».
Анджей Кубісяк говорить про ще один механізм, третій — це необхідність негайного запуску процесів інвестування в автоматизацію, роботизацію та використання штучного інтелекту. Усюди, де це можливо.
У Польщі на 10 тисяч працівників у промисловості сьогодні припадає 78 роботів. Тоді як в Кореї — 1000. У Китаї зараз 500, вони купують половину роботів у світі. У Німеччині це 470.
Прогнози Центрального статистичного управління Євростату показують, що крива демографічної кризи в контексті працюючого населення, знизиться ще різкіше у 2040-х роках. І лише міграція, лише активація працездатних людей не заповнить цей пул, каже Анджей Кубісяк.
Більше слухайте у доданому звуковому файлі:
18:49 PROFIT_ROBOTYZACJA_POLSKI_2025_02_03.mp3 ПРОФІТ. Демографія і економіка Польщі та Європи: робота для роботів чи мігрантів?
Матеріал підготував Володимир Гарматюк