За даними Центральної виборчої комісії Литви, соціал-демократи за результатами двох турів можуть розраховувати на 52 зі 141 місця в парламенті. Очікували, що прем'єр-міністеркою стане очільниця партії, проте Вілія Блінкявічюте заявила, що робити цього не збирається. І це негативно впливає на настрої виборців, каже Томаш Отоцький: «Не завжди так буває, що той, хто очолює партію-переможця, стає прем'єр-міністром, все ж про те, що Вілія Блінкявічюте передумала, на мою думку, треба було сказати раніше. Багато людей довіряли їй і вважали, що вона буде на чолі уряду. І мені також здається, що навіть деякі потенційні партнери по коаліції теж так думали. А зараз ми маємо велике розчарування. Мені цікаво, яким зможе бути прем'єр-міністром Ґінтаутас Палуцкас, бо була офіційна інформація, що Палуцкас є кандидатом на посаду прем'єр-міністра. На мою думку, він молодий політик, не до кінця досвідчений. Ну, але подивимося, може, він має шанс стати хорошим прем'єр-міністром».
Те, що підтримка перейшла від керівної партії до опозиції — це сценарій, який Литва повторює майже стабільно, це можна назвати дотриманням певної традиції. Через чотири роки виборець обирає когось нового - це і є справжня демократія, каже журналіст Томаш Отоцький. Литва залишається острівцем стабільності на тлі багатьох країн, де зараз до того ж відбуваються ключові події, вибори й вирішення подальшого курсу країн, проте сказати, що проросійська риторика не проникає у Литву, не можна. Партія «Зоря Німану» Ремігіюс Жемайтайтіс тому приклад, але не дише вона.
«Це популістська партія, не було жодної заяви, яка б прямо підтримувала Росію, це більше такі заяви можна знайти з боку представників партії "Виборча Акція поляків Литви Спілка християнських родин", щоправда, вони також не можуть підтримувати Росію в нинішній ситуації, в Литві це просто неможливо, відрита підтримка Росії означала б кінець кар'єри політика. З іншого боку, це точно, що Ремігіюс Жемайтайтіс зручний для Росії, тобто будь-яка така партія, яка використовує популістську риторику, яка розхитує суспільство, це, звісно, зручно для Росії, але про зв'язки з Росією говорять і у випадку з партією Рамунаса Карбаускіса, який керував Литвою чотири роки з 2016 по 2020 рік. Йдеться конкретно про різні бізнеси Карбаускіса, які він веде, він підприємець, його брат живе в Росії, але мені здається, що тут не треба дивитися на Жемайтайтіса, на Карбаускіса чи навіть на Томашевського, який найбільше апелював у цій виборчій кампанії до російської меншини, навіть плакати польської передвиборчої кампанії часто були російськомовними. Я думаю, що не треба дивитися на ці сили, бо якщо ми говоримо про зовнішню політику, про політику щодо Росії, то її буде формувати соціал-демократія, думаю, що Міністерство закордонних справ і Міністерство оборони, також ті ключові міністерства, які відповідають за зовнішню політику, будуть в руках лівих. Ліві однозначно антипутінські, антикремлівські, хоча вони мають свою історію, вони теж походять з "Комуністичної партії", але це ліві, які пройшли шлях, і які привели Литву до Європейського Союзу і до НАТО, тож не забуваймо про це».
Якщо говорити про зовнішню політику Литви, то тут радше нічого не зміниться, зокрема й в стосунках з Польщею, а мейнстримні партії можуть собі у питаннях ставлення до Росії потиснути руку на знак згоди, каже Томаш Отоцький, проте от внутрішня політика може змінитись, і передусім того, що стосується Китаю. Литва, така невеличка країна, протистоїть гіганту Китаю і відкрито підтримує Тайвань, у 2021 році Вільнюс запропонував Тайваню відкрити представництво під назвою "Тайванське", а не "Тайпейське". Пекін назвав це порушенням політики "одного Китаю", знизив рівень дипломатичних відносин з Литвою і ввів торгівельні обмеження, проте за соціал-демократів стосунки можуть потеплішати, вважає Томаш Отоцький.
Розмову із журналістом можна почути у доданому аудіофайлі.
Анастасія Купрієць