Франко-британську ініціативу щодо миротворчої місії в Україні підтримало близько двадцяти інших країн Європи і світу. Польща, хоч і є одним із стратегічних і найближчих союзників України, її представники не раз декларували, що держава категорично не вбачає можливості відправки власних військ у рамках місії, але готова надавати логістичну підтримку можливій європейській місії в Україні. Прем'єр-міністр Дональд Туск, очільники Міністерства оборони Владислав Косіняк-Камиш і Міністерства закордонних справ Радослав Сікорський наголошували, що безпека «є пріоритетом для польського уряду, депутатів і громадян, і інші питання повинні бути підпорядковані їй». До того ж посадовці зауважували, що мають понад 600 кілометрів власного кордону з Білоруссю та Росією, які потрібно охороняти.
Виступають категорично проти відправлення польських військ в Україну, згідно із низкою соцопитувань, більшість громадян Польщі. Підтримують позицію польського уряду щодо цього і опитані Українською службою Польського радіо жителі Варшави.
«Я вважаю, що Польща не повинна висилати своїх воєнних, адже ми занадто близько до росіян. Побачимо, що якою буде поведінка Трампа і угода між Путіним та Україною», — відповіла пані Беата.
«Я вважаю, що європейські країни не повинні висилати в Україну свої війська. Для мене найголовніше — це наші кордони, наша країна. Ми і так допомагаємо Україні, фінансуємо, надаємо військову допомогу, тому, на мою думку, присутність наших солдатів там не потрібна», — зазначив варшав'янин Матеуш.
«Я б не хотів, щоб польські військові брали у цьому участь, ми маємо досвід Другої світової війни, і він жахливий. Україна, зрештою, теж. Тож, якби були добровольці, вони могли б поїхати і воювати», — вважає пан Кшиштоф.
Польський історик і професор Білостоцького університету Даніель Боцьковський припустив, що така позиція суспільства зумовлена, зокрема, історичними травмами.
«Польща зараз боїться відправляти польських солдатів куди завгодно. По-перше, тому що це одразу буде використано як гасло: "поляки їдуть в Україну, тож вони відріжуть західну Україну від східної". Росія цим не зможе не скористатися. По-друге, треба пам'ятати, що поляки разом з американцями були на двох війнах, які коштували нам величезної кількості загиблих. А ця війна ще жорстокіша за ті, які ми пережили, і сприймається як реальна загроза», — зазначив Даніель Боцьковський.
Програмний директор Колеґіуму Східної Європи ім. Яна Новака-Єзьоранського у Вроцлаві, політолог та антрополог Адам Бальцер вважає, що польська політика занадто орієнтована і залежна від суспільних настроїв.
«Коли є суперечлива тема, і варто людям її пояснювати, переконувати, щоб хтось змінив своє ставлення, уряд цього не робить, а надає перевагу тому, аби слідувати за суспільними настроями. Опитування громадської думки показують, що поляки в більшості своїй однозначно не хочуть відправляти солдатів в Україну. Влада не намагається пояснити їм, чому Польща не повинна одразу сказати "ні". Адже можна було б сказати, що "ми відправимо менше солдатів", "вони будуть розміщені далеко від лінії фронту", що "це питання солідарності альянсу і довіри до Польщі на міжнародній арені", що "там будуть збройні сили з різних країн, і, можливо, з країн, які також межують з Росією, наприклад, з країн Балтії, з Фінляндії, з Норвегії". Можна було б продовжувати ці аргументи, але ми почули, що "польські солдати не стоятимуть на лінії фронту"», — наголосив Адам Бальцер.
Водночас, варто розуміти, що будь-яка миротворча місія можлива лише за умови припинення вогню і, якщо на неї погоджується Росія. А Кремль нині категорично проти розміщення європейського миротворчого контингенту на території України і сприймає ініціативу, як загрозу для себе.
Запрошуємо послухати повну версію програми «Бентежить» у прикріпленому аудіофайлі. Христина Срібняк