Portal Polskiego Radia SA
słuchaj
shopping_cart
Polskie Radio
Section05

література

Літературні новини 14-10-2023

Іренеуш Каня (1940—2023) —  У Львові завершився Lviv BookForum —  Нові переклади польської літератури: Войцех Тохман «Сьогодні ми намалюємо смерть» у перекладі Андрія Бондаря (Видавництво «Човен»), Малґожата Реймер «Болото солодше за мед» у перекладі Олени Шеремет (Видавництво «Човен») — Перед оголошенням лауреатів Літературної премії Центральної Європи «Анґелюс» 2023 Zobacz więcej na temat:  поезія письменник переклад

Юрій Андрухович у «Понеділку Року» про улюблену музику і не тільки

Яку музику слухав Юрій Андрухович у підлітковому віці, хто записував йому перші магнітні шпулі і наскільки комфортно авторові його персонажів у різних музичних втіленнях — у черговому випуску «Понеділку Року» Zobacz więcej na temat:  музика українська культура

Польська література завойовує іспанськомовний світ

Досі Нобелівську премію польським письменникам присуджували п’ять разів. Її отримали: Генрик Сенкевич (1905), Владислав Реймонт (1924), Чеслав Мілош (1980), Віслава Шимборська (1996) та Ольга Токарчук (2018) Zobacz więcej na temat:  Нобелівська премія Польща

Літературні новини 30-09-2023

Міжнародний день перекладу —  У Ґданську вручено перекладацьку премію Drahoman Prize —  Перекладні новинки: Антоні Лібера українською, Майк Йогансен (скоро) польською —  Анонс подій: Вечір пам'яті Володимира Вакуленка та Вікторі Амеліної у Познані. Книжковий клуб у Вроцлаві. Зустріч з Олександром Михедом у Варшаві. Zobacz więcej na temat:  поезія письменник переклад

Дві літератури поруч і разом | День народження Михайла Грушевського. Історія України-Руси, яка писалася на Софіївці у Львові

День народження Михайла Грушевського. Історія України-Руси, яка писалася на Софіївці у Львові. Сусіди, однодумці й співтворці української ідеї і українського ідеалу – Іван Франко і Михайло Грушевський. Вшанування столітнього ювілей першого видання Енеїди Івана Котляревського 1897 р. – одна з великого шерегу значних подій у процесі становлення української ідентичності. Коло учасників цього заходу. Продовження аналізу тексту Бартоломея Зиморовича Zobacz więcej na temat:  Україна культура

Володимир Вакуленко-К.: «На коня сів козачок»

«Татусева книга» — збірка  веселих, грайливих віршиків, написаних люблячим татом, Володимиром Вакуленком-К, для сина, Віталіка. К. — додаток до прізвища українського письменника, вказує на його рідне село, Капитолівку, що на Ізюмщині. Від березня до вересня 2022 року Капитолівка була окупована російськими військами, тоді ж агресори викрали й вбили письменника. Лишилася пам'ять про нього, його вірші та окупаційний щоденник.«Українсько-польські поетичні діалоги» пропонують вашій увазі чотири вірші Володимира Вакуленка-К. з книжечки «Татусева Книга» – в оригіналі та перекладах польською мовою. Zobacz więcej na temat:  поезія переклад польська мова poezja literatura tłumacz tłumaczenie воєнні злочини росії Marcin Gaczkowski

Літературні новини 23-09-2023

Короткий список фіналістів Букерівської премії —  Анонс подій:  Макс Кідрук у Вроцлаві, Фінал Drahomán Prize-2022 у Ґданську — Програма LvivBookForum 2023 —  Премія «Зустріч» для Софії Андрухович — Новий час проведення фестивалю TRANSLATORIUM — «Я змішаю твою кров із вугіллям» Олександра Михеда польською мовою (незабаром) — Річниці: Іван Світличний, Станіслав Ігнацій Віткевич. Zobacz więcej na temat:  поезія письменник переклад

Дві літератури поруч і разом | Продовження аналізу тексту Бартоломея Зиморовича

Продовження аналізу тексту Бартоломея Зиморовича. Стосунки князя Данила Галицького і абата Опізо через призму уяви Зиморовича. Опис зустрічі абата Данилом. Обряд миропомазання і коронування. Повернення Данилові королівського маєстату. Оповідь про три Львови. Оповідь про міждинастичні шлюби, як тривку основу міждержавного миру Zobacz więcej na temat:  Україна культура

Норвід : «Доки пісня вмре, народ повстане!»

Ципріян Каміль Норвід — пізній романтик, поет, драматург, графік, живописець. Народився  24 вересня 1821 року в селі Ляскові Ґлухім, юність провів у Варшаві, більшість життя – у Парижі. Поет жив у злиднях, сидів у в’язниці, вважався диваком і відлюдником. Помер він 23 травня 1883-го у притулку для вбогих польських ветеранів і сиріт.  Геніальний митець відчував, що його час прийде пізніше — після смерті. І не помилився, сьогодні Норвід вважається одним з найвидатніших польських письменників усіх часів. Нині в «Українсько-польських поетичних діалогах» нагадуємо декілька відомих віршів Норвіда в українських перекладах Дмитра Павличка. Zobacz więcej na temat:  поезія переклад польська мова poezja literatura tłumacz tłumaczenie Cyprian Kamil Norwid

Дві літератури поруч і разом | Продовження теми староукраїнських божества поганського пантеону

Продовження теми староукраїнських божества поганського пантеону: Зизила, або Зозуля також Церера, на українському ґрунті Жонка, від дієслова «жати» у «народній етимології», Пан. Порівняння літописних переказів про прийняття християнства у поляків, українців та литвинів. Опис процесу еванґелізації у Зиморовича і наголос на незавершеності: згадка про поганів-paganus. Історія княжіння «самопроголошеного» короля Данила Галицького Zobacz więcej na temat:  Україна культура

Тувім : «Страшні міщани»

Юліан Тувім (1894—1953) — митець широкого діапазону: ніжний лірик, романтик, сміливий експериментатор, співець інтимних людських почуттів, майстер класичної форми вірша, блискучий перекладач. Сьогодні його пам'ятають переважно як автора жартівливих творів для дітей (поему «Локомотив» ви могли послухати в одному з попередніх випусків «Українсько-польських поетичних діалогів») та тонких сатиричних творів, у яких автор кепкує з влади, суспільства та літературного життя. Zobacz więcej na temat:  поезія переклад польська мова poezja literatura tłumacz tłumaczenie Julian Tuwim

◐ Нічний репортаж | Презентація свіжого номеру журналу Glissando: GŁOŚ/NIK

Продовжуючи розмову про звукові обєкти, ми підступили до нашого сьогоднішнього репортажу, з події,яка відбулася в приміщені Hashtag LAB у Варшаві. Це презентація журналу Glissando, найсвіжішого його випуску, який присутній у аудіо-форматі онлайн і цікавий він своєю темою, бо крутиться довкола колонок, мікрофонів і голосу. Нзва журналу GŁOŚ/NIK і розмова в садибі оркестру Hashtag теж крутилася довкола голосів і різних філософських та етичних аспектів роботи з ним. Говорять Дорота Блащак (Випускниця кафедри звукорежисури Музичної академії у Варшаві (нині Університет музики імені Фридерика Шопена) у галузі музичної режисури та Марта Міхальська - докторантка Історичного факультету Варшавського університету, вона досліджує звуковий пейзаж Варшави 19-20 століття. Зустріч модерує Ян Топольський редактор журналу Glissando, думаю, ви його памятаєте з ниших раніших програм. Продовжуємо цим репортажем наші розмови із Адамом Франкевичем, про звуковий пейзаж і філдрекординг Zobacz więcej na temat:  культура музика Польща Варшава